Батьківські збори з елементами тренінгу

Тема : Роль батьків у навчанні та вихованні першокласників.

Мета: Поповнити багаж знань батьків щодо психологічних особливостей становлення особистості в учнів 1-го  класу. Сприяти емоційно-позитивному ставленню до дітей.

Розширити психолого-педагогічний світогляд батьків з питань позитивного виховання в сім’ї.

Психолог зустрічає батьків у своєму навчальному кабінеті.

Доброго дня, шановні батьки.  Раді знову вітати вас у нашій шкільній родині. Дехто з вас вже має досвід відвідування батьківських зборів, дехто робить це вперше, так, як роблять перші кроки ваші діти-першокласники.

Нашу зустріч ми вирішили провести у дещо незвичній формі. Це дасть можливість кожному присутньому активно включатися в процес обговорення і бути безпосереднім учасником усіх завдань, які допоможуть краще пізнати себе і своїх дітей. 

Сьогодні не має окремо доповідачів та окремо слухачів. Зараз  ми одна команда, перед нами одне завдання – з’ясувати причини, які заважають дітям сприймати і засвоювати навчальний матеріал; розробити рекомендації для батьків, які б допомогли якісному навчанню учнів і сприяли швидкій адаптації. Збори  складаються з двох частин: практичної і теоретичної.

Вже пройшов цілий місяць від першого дзвоника і ваші діти стали справжніми школярами. Вони дізнались багато цікавого і корисного. Знайшли друзів і вчаться товаришувати. Ми почали формувати єдиний колектив, єдину класну сім’ю. А члени сім’ї мають знати один про одного якомога більше. Тож давайте за  прикладом дітей ближче познайомимось один з одним. Зробимо це за допомогою  спеціальної вправи

1. Вправа „Дерево”

Мета: познайомитися, згуртувати колектив батьків та створити комфортну атмосферу для успішної співпраці. Акцентувати увагу батьків та педагогів на позитивних рисах кожної дитини.

Матеріали: вирізані із  жовтого  паперу листочки, квіточки із синього та білого,  засохла гілка дерева, на яку батьки прикріпляють листочки під час презентації.

На синіх квіточках запишіть всі позитивні якості вашої дитини, все хороше, що ви можете сказати про свою дитину.

Запишіть на білих квіточках усе що вас хвилює, не подобається у вашій дитині. Записуйте все, що прийшло в голову. Вихователь та вчитель теж записують недоліки, але загальні для всіх дітей.

Усі ми з вами неідеальні. Так само і наші діти мають як позитивні так і негативні сторони особистості.  Наше з вами завдання вчасно помітити ці недоліки і скерувати розвиток у правильне русло.

Візьміть білу квітку, прочитайте ще раз усе що написали і розірвіть її на маленькі частинки. Візьміть сині квіти , прочитайте запис і запам’ятайте його на все життя.

Тепер по черзі представте нам усім себе і  вашу дитину. Прикріпіть квітку до дерева.

Подивіться, яким гарним стало наше деревце, такими ж гарними, добрими, вихованими стануть і ваші діти, якщо будуть чути від вас слова підтримки, похвали і заохочення. На дереві не вистачає листя. Воно з’явиться трохи пізніше, а поки що давайте обговоримо вправу, яку щойно виконали.

Обговорення:

• Чи легко було представити себе і свою дитину?
• Що дало виконання цієї вправа?

Висновок психолога: часто за буденними справами ми не звертаємо уваги на позитивні вчинки або риси характеру  своєї дитини і сприймаємо їх як належне. І лише найменша помилка з боку дитини здатна привернути увагу батьків. Це не правильна тактика. Вона може привести до небажаних наслідків і виховати в дитини почуття зневаги, малоцінності .Частіше акцентуйте увагу дитини на її позитивних рисах, хваліть за найменший успіх. Віра дитини в свої сили – це 100% успіху.

Ну ось, тепер ми знайомі і можемо приступити до активної роботи.

Часто дорослі не можуть зрозуміти, як важко дитині у перші дні навчання, які почуття переповнюють її душу. Не розуміють сліз і небажання йти до школи. Психологи стверджують, що для того ,щоб зрозуміти іншу людини треба поставити себе на її місце і пережити все те, що вона переживає.  Зараз ми спробуємо це зробити.

2.Практична робота (продемонструвати батькам почуття, які переживає дитина протягом тривалого періоду навчання у першому класі.)  (авторська розробка)

Думаю, що вам часто доводилось чути прислів’я: „Яке дерево, такі в нього квіточки. Які батьки, такі діточки” Ви погоджуєтесь з такою думкою. Що ж зараз ми й побачимо,  на що здатні батьки і чого можна очікувати від їх дітей.

 Подивіться уважно на екран. За допомогою зображених букв вам необхідно скласти слова, а потім із слів скласти вислів. Після виконання вправи, кожен з вас зачитає свої вислови і ми оберемо найкращого автора.  За моїм сигналом розпочинаємо роботу. (психолог слідкує за часом і вчасно попереджає про закінчення роботи). Зараз прошу всіх бути дуже уважними і  активними. Бо ми будемо визначати переможця.  І так приготувались. У мене є коробочка з папірцями, на яких записані цифри. Кожна цифра означає порядковий номер, за яким ви будете зачитувати свої вислови. Зараз я пройдуся між рядами і  кожен обере один папірець. (після того, як усі батьки обрали свої номерки психолог дякує за роботу і починає обговорення вправи)

Прошу вибачення у всіх присутніх, за те що змусила вас хвилюватись. Перевіряти вислови ми не будемо. Я думаю, що всі батьки творчі і активні. Давайте  краще обговоримо почуття, які виникли у вас перед тим, як ви отримали завдання. Що ви відчували? (батьки описують свої почуття)

• Страх
• Тривога
• Розгубленість
• Бажання сховатись, щоб ніхто не бачив
• Страх того, що не впораєшся з завданням і будеш посміховиськом.

Тепер ви вже точно знаєте, як почуваються ваші діти переступивши поріг школи і в перші місяці  навчання. Нам необхідно заспокоїти дітей, вселити в них віру у власні сили.

3.  Міні-лекція «Адаптація першокласників до навчання в 1 класі»

Перехід до систематичного навчання у школі – один із найскладніших та найвідповідальніших моментів у житті дитини, як у фізіологічному, так і в соціально – психологічному плані.

В житті дитини змінюється все:

• Обов’язки,
• Режим,
• Оточення.

Найперше завдання, яке стоїть перед кожним першокласником є – пристосування до умов і вимог нового середовища. Даний процес називають адаптацією.

Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по різному – від 2 – 3-х місяців (залежно від рівня готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров'я).

Що ж таке готовність до школи  і в чому вона проявляється?

Дуже часто батьки  намагаються навчити дитину писати, читати, рахувати вдома і вважають, що ці вміння і навички допоможуть дитині краще пристосуватись до шкільних вимог і полегшать процес навчання. Це помилкова думка. Основну увагу необхідно звертати на зовсім інші речі, адже шкільна зрілість виявляється у :

1. Інтелектуальній готовності – володіння дитиною певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати, класифікувати та узагальнювати ці знання, а також певний рівень розвитку пізнавальних здібностей у дитини (мислення, пам’яті уяви, уваги)
2. Комунікативної готовності – володіння навичками взаємодії з дорослими, однокласниками, а саме: знання моральних норм та правил поведінки (вміння слухати, не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати, враховувати настрій та бажання інших людей тощо.
3. Емоційно – вольової готовності :
   • Робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити (довільність поведінки)
   • Вміти ставити мету, виявляти певні зусилля у випадку подолання перешкод, оцінювати результат своєї діяльності.
   • Розуміти і адекватно виражати свої емоції.
   • Свідомо підкорятися загальним правилам і вимогам.
   • Уважно слухати і виконувати самостійно найпростіші усні вказівки дорослого.
   • Самостійно діяти за зразком (точно відтворювати, діяти за аналогією)
4. Мотиваційна готовність – сформована позиція школяра:

• Дитина має належне уявлення про школу
• Позитивно ставиться до шкільних занять, загальноприйнятих норм дисципліни.
• Віддає перевагу урокам грамоти і лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, фізкультура, трудове навчання)
• Визнає авторитет учителя.

Якщо компоненти шкільної зрілості сформовані на низькому рівні, перебіг адаптаційного періоду буде затяжним і ускладненим.

(узагальнені результати психологічної готовності до навчання у школі)

Що ж необхідно знати і робити батькам, щоб допомогти дитині безболісно пережити період адаптації?  Саме головне,  бути уважними і терплячими по відношенню до дитини. Уміти підтримати, допомогти, але не виконувати завдань замість дитини, бути вміру вимогливим, частіше заохочувати і хвалити.

Навчання у школі і виконання домашніх завдань повинно приносити дитині  позитивні емоції і тільки тоді вона стане успішною. Успіхи дитини на 50% залежать від правильної поведінки батьків, від їх очікувань стосовно своєї дитини.

Шановні батьки, учитель, вихователь – це для ваших дітей  найрідніші люди у школі . Вони разом з вами будуть навчати і виховувати ваших дітей тож у вас із ними повинна бути спільна мета, ви повинні діяти в одному напрямку. Для цього їм необхідно знати, якими ви хочете бачити ваших дітей?  

4. Вправа „ Мрії батьків”

Мета : з’ясувати уявлення учасників про себе в ролі батьків та визначити їхні очікування від своїх дітей.

Матеріали: листочки з жовтого паперу для кожного учасника.

 Запишіть на листочках якою ви хочете бачити свою дитину. (батьки по черзі висловлюють свої думки і прикріпляють листочки на дерево) Дякую вам за виконання вправи і бажаю, щоб усе, що ви записали здійснилось, але пам’ятайте, що для цього треба прикласти чимало зусиль.

Що ж саме треба робити батькам, щоб у майбутньому вони побачили своїх дітей розумними, вихованими.....? Зараз про це ми дізнаємось.

5. Вправа „Знайди мене, мамо” (авторська розробка)

На столі розкладено дитячі рукописи. Батькам необхідно знайти роботи своїх дітей.

Підійдіть до столу і знайдіть роботу своєї дитини. Підпишіть цю роботу. Можливо декілька батьків оберуть одну і ту ж роботу –це не страшно.

Обговорення

Давайте визначимо,  хто ж правильно впорався із завданням. ( називає роби кожного учня)

• Батьки, які обрали роботи, які виявились кращими, ніж справжні роботи своєї дитини – ставлять завищені вимоги до дитини, можуть травмувати своєю вимогливістю і відбити бажання навчатися.
• Батьки, які обрали роботи гірші, ніж справжні роботи дітей – навпаки занижують самооцінку своїх дітей, не вірять у їх успіх.
• Батьки, які правильно визначили роботи своїх дітей – мають гарну інтуїцію і тісний контакт з дитиною.

Не хвилюйтесь, якщо не вдалось правильно виконати завдання – це тільки гра, яка є сигналом до того, аби замислитись над своїм ставленням до дитини і бути трішки уважнішим і відповідальнішим до своїх батьківських обов’язків. Частіше приходьте до школи, цікавтеся успіхами своєї дитини, знайомтесь з її роботами, хваліть за найменші успіхи навіть коли здається, що хвалити немає за що. Перші букви і цифри – це найважча праця, яку робить людина протягом усього життя.

6.Експеримент

Візьміть, будь ласка, ручку і напишіть таку фразу: «Моя дитина - першокласник». Просто, чи не правда? А тепер перекладіть ручку в іншу руку і напишіть ту ж саму фразу. Подивіться на ці два рядки. Як рівно і красиво ми пишемо однією рукою і як важко і незручно писати другою. Якщо вам здасться, що ваше терпіння закінчується, що у вас немає більше сил займатися з дитиною, згадайте, будь ласка, цю вправу             Отже, терпіння батьків, їх доброзичливе налаштування, постійна зацікавленість справами і повага до дрібниць, з яких складається шкільне життя дитини, знання реального стану речей і сьогоднішніх труднощів дитини, спокійна впевненість у тому, що їх можна подолати, турботлива щоденна праця — важливі умови успішної адаптації дитині до навчання.

Вправа «Ми читаємо» (авторська розробка)

• Запишіть назви дитячих книжок, які є на поличці у ваших дітей.
• Запишіть назву та автора книжки, яку ви прочитали нещодавно.
• Запишіть назву улюбленої дитячої казки.

Для того, щоб дитина хотіла читати, необхідно створити для цього всі умови:

• Забезпечити дитину  книжками відповідного віку
• Читати частіше самим
• Дотримуватись рекомендацій, які допоможуть швидше засвоїти процес читання:

Викладач Донецького університету В. Зайцев пропонує ефектні резерви навчання читанню:

■    домашнє тренування має проводитись трьома порціями по 5-10 хв. З великими перервами;

■    читання перед сном (останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, і людина уві сні перебуває під їх впливом);

■    читання у режимі "читання + короткий відпочинок"; такого режиму дотримуються при перегляді діафільмів: два рядки під кадром читає дитина, розглядає малюнок - відпочиває;

■   багаторазове читання;

•    читання у темпі скоромовки;

•    виразне читання з переходом на незнайому частину тексту (дитина кілька разів читає один уривок, виробляє швидкий темп читання, переходить на незнайому частину, де темп зберігається);

•    стимулювання.

7. Вправа «Чи все я роблю для дитини?» (авторська розробка)

Остання вправа, яку ми сьогодні виконаємо допоможе вам зрозуміти, що ми повинні зробити для дитини саме зараз, щоб у майбутньому не жалкувати за те чого не зробили.

Зараз я буду задавати вам запитання, а ви письмово відповідайте на своїх листочках. Збирати їх я не буду. Головне, щоб ви пригадали, можливо щось іще не зробили і виправили недоліки. Відповідаючи на запитання пам’ятайте, що ми провели опитування учнів і знаємо відповіді на всі запитання.

1. У дитини є окрема  кімната з необхідними меблями.
2. Запишіть назви розвивальних ігор, які є в дитини.
3. Запишіть назви книжок, які є на дитячій поличці.
4. Які ігри найбільше любить ваша дитина.
5. Яку книжку ви прочитали за останній місяць
6. Які пізнавальні  передачі дивиться дитина разом з вами.
7. Що найчастіше робить дитина на вихідних дома разом з вами.
8. Запишіть прізвище та ім’я класного керівника та вихователів.
9. З ким ваша дитина сидить за однією партою.
10. Якого кольору шпалери у класі..
11.  

Після виконання вправи психолог аргументує кожне запитання і пояснюю чому воно є важливим для виконання батьками.)

Шановні батьки, пам’ятайте! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен ваш крок, справа, із якими її особистість стикається ніби випадково, мимохідь.

Неслухняність, зухвальство, грубість – усе це з'являється в дитячій поведінці саме в ті миті, коли ламається віра в найдорожчих людей – батьків

Батьки, які підбадьорюють і підтримують свою дитину, - привчають її працювати, допомагають  вчитися успішно.

Сподіваюсь, що сьогодні ви поглянули на себе і свою поведінку без рожевих окулярів.  Побачили свої незначні помилки у вихованні і навчанні дітей. Тож тепер не будете їх допускати.

Для того, щоб ви реально не завищували і не занижували знання ваших дітей я  ознайомлю  вас із тим обсягом знань, який повинен бути в учнів 1-го класу на кінець навчального року:

ЧИТАННЯ

Учень читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримуючись відповідної інтонації. Не лише виявляє розуміння фактичного змісту, а й висловлює оцінні судження з приводу прочитаного. Швидкість читання – 30 і більше слів за хвилину.

ПИСЬМО

Вміє списувати друкований текст з належною швидкістю, правильно відтворюючи форму великих і малих  рукописних букв. Правильно поєднує їх у словах. Розташовує слова на лініях сітки зошита.

МАТЕМАТИКА

Дитина називає числа по порядку, читає і записує числа від 1 до 20.

Знає таблицю додавання в межах 10. Знає форму і назви геометричних фігур (куб, конус, шар) і геометричних фігур (трикутник, коло, прямокутник...)

Вміє користуватись лінійкою. Вміє порівнювати предмети за формою, розміром, довжиною, шириною, висотою.

Орієнтується в просторі.

ЗАГАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

Дитина знає:

• Дні тижня
• Назви пори року
• Назви місяців,
• Назву своєї країни
• Столицю України
• Назви тварин, рослин
• Знає свої права і обов’язки.

Ось такий обсяг знань повинен бути у ваших дітей. Тепер ви знаєте на що треба звертати особливу у вагу, щоб ваша дитина засвоїла все, що передбачено за навчальною програмою.

 Сподіваюсь, що ви приймете до уваги всю інформацію, яку ми вам запропонували і зробите правильні висновки що  до навчання і виховання ваших дітей.